Находится в каталоге Апорт
Яндекс цитирования

МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 11 липня 2011 року N 719

Про затвердження Методики оцінки ефективності виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012 - 2016 роки

Відповідно до вимог пункту 29 Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 106 "Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм", та з метою визначення та обґрунтування оцінки ефективності виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012 - 2016 роки наказую:

1. Затвердити Методику оцінки ефективності виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012 - 2016 роки (далі - Методика), що додається.

2. Робочій групі з реалізації Загальнодержавної цільової соціальної програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012 - 2016 роки керуватися цією Методикою при підготовці щорічних звітів про результати та ефективність виконання зазначеної Програми.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

Міністр

В. Балога


 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МНС
11.07.2011 N 719


МЕТОДИКА
оцінки ефективності виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012 - 2016 роки

I. Загальні положення

Цю Методику розроблено з метою визначення та обґрунтування оцінки ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової соціальної програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012 - 2016 роки (далі - Програма).

Під ефективністю слід розуміти абсолютну та порівняльну економічну та соціальну доцільність реалізації програмних заходів.

Очікувальні результати та обґрунтування ефективності виконання програмних заходів визначаються в конкретному, вимірювальному та порівняльному вигляді з економічних, екологічних та соціальних напрямків.

II. Економічна ефективність

Економічна ефективність програмних заходів у зв'язку із специфікою проблем, що розв'язуються, визначається:

економічною ефективністю зниження ризику або попередження виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС);

прямою економічною ефективністю.

Економічна ефективність програмних заходів, які забезпечують пом'якшення (ліквідацію) наслідків НС, що виникла, оцінюється шляхом порівняння витрат на реалізацію такого програмного заходу з витратами на ліквідацію цієї НС. До заходів із ліквідації належать: використання технічних та матеріальних засобів, організація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, лікування та реабілітація постраждалих тощо.

Показником економічної ефективності програмних заходів є обсяг заощаджених коштів, який розраховано як співвідношення суми витрат, необхідних для повної ліквідації наслідків НС та суми витрат на реалізацію програмного заходу (у відсотках), який дозволить запобігти виникненню НС:

 

,


де:

B1 - розмір витрат на реалізацію програмного заходу, B2 - витрати на реалізацію заходів з ліквідації НС.

Економічна ефективність зниження ризику або попередження виникнення НС визначається, як співвідношення можливих втрат від соціальних, екологічних та економічних наслідків НС і витрат на реалізацію заходу. При цьому необхідно чітко визначити роль саме заходу, який пропонується для скорочення втрат (частіше всього зниження ризику, або попередження НС є результатом реалізації цілого комплексу заходів).

Результати розрахунків економічної ефективності зниження ризику або попередження виникнення НС подаються у вигляді сукупності наступних показників:

розрахункова вартість (величини) недопущених у результаті реалізації програмного заходу економічних втрат;

вартість (розмір) видатків на реалізацію запропонованого програмного заходу;

відношення вартості (розміру) попереджених (недопущених) втрат до вартості (розміру) видатків на реалізацію програмного заходу (у відсотках).

Пряма економічна ефективність програмних заходів визначається як співвідношення економії (прямого ефекту) від реалізації програмного заходу до можливих витрат при реалізації альтернативних заходів. Прямий економічний ефект програмного заходу може виникнути у зв'язку з використанням найбільш вигідних (дешевших) рішень порівняно з тими, що використовуються на цей час, або порівняно з технічними, організаційними і фінансовими рішеннями, які запропоновано в інших програмах, що забезпечують досягнення аналогічного або кращого за показниками результату.

Результати розрахунків прямої економічної ефективності програмних заходів подаються у вигляді сукупності наступних показників:

E2 - розмір економії (прямого ефекту) від реалізації програмного заходу щодо розміру витрат на ці заходи альтернативними варіантами;

D2 - розмір абсолютної економії (прямого ефекту) від реалізації програмного заходу;

F1 - розмір витрат на реалізацію запропонованого програмного заходу;

F2 - розмір витрат на реалізацію програмних заходів за іншими варіантами.

 

 


III. Екологічні наслідки

Екологічні наслідки реалізації програмних заходів оцінюються якісними і кількісними параметрами:

втрати порівняно з попередніми у навколишньому середовищі (природні угіддя);

перелік та обсяги рекультивованих та інших робіт.

Співвідношення цих та інших параметрів за результатами звітного року та попередніх визначають ефективність реалізації Програми в екологічній сфері.

IV. Соціальні наслідки

Соціальні наслідки реалізації програмних заходів оцінюються якісними та кількісними параметрами:

гарантований захист та рятування населення від НС;

швидкість ліквідації НС та подій, у першу чергу - пожеж;

зниження соціальної напруженості серед населення у зоні реалізації програмного заходу;

позитивні зміни у демографічній ситуації, стану здоров'я і працездатності населення у зоні реалізації програмного заходу;

перелік та масштаби робіт щодо соціальної реабілітації населення.

Співвідношення цих та інших параметрів за результатами звітного року та попередніх визначають ефективність реалізації Програми в соціальній сфері.

V. Показники, які характеризують ефективність реалізації Програми та методика їх розрахунків

1) Зменшення втрат від НС (відповідно до середнього показника за попередні 3 - 4 роки (2008 - 2011 роки):

а) зменшення економічних втрат на E %:

 

 
,


де:

V1 - економічні втрати від НС за звітний рік;

V2 - середні економічні втрати від надзвичайних ситуацій за попередні 3 - 4 роки (2008 - 2011 роки) (V2 > V1), а саме:

де:

 

або

 

,


V8, V9, V10, V11 - економічні втрати відповідно за 2008, 2009, 2010, 2011 роки

Розмір економічних втрат визначається за даними щорічних Національних доповідей про стан техногенної та природної безпеки в Україні;

б) зменшення кількості загиблих людей на L %:

 

,


де:

N1 - кількість загиблих людей у НС за звітний рік;

N2 - середня кількість загиблих людей у НС за попередні 3 - 4 роки (2008 - 2011 роки), а саме:

 

або

 

,


де:

N8, N9, N10, N11 - кількість загиблих людей у НС відповідно за 2008, 2009, 2010, 2011 роки

Кількість загиблих людей у НС визначається за даними державної статистичної звітності про надзвичайні ситуації або даними щорічних Національних доповідей про стан техногенної та природної безпеки в Україні;

в) зменшення кількості постраждалого населення на P %:

 

,


де:

M1 - кількість постраждалого населення у НС за звітний рік;

M2 - середня кількість постраждалого населення у НС за попередні 3 - 4 роки (2008 - 2011 роки), а саме:

 

або

 

,


де:

M8, M9, M10, M11 - кількість постраждалого населення у НС за 2008, 2009, 2010, 2011 роки

Кількість постраждалого населення у НС визначається за даними державної статистичної звітності про НС або за даними щорічних Національних доповідей про стан техногенної та природної безпеки в Україні.

2) Підвищення ефективності інформаційного забезпечення, систем моніторингу і прогнозування НС:

а) повнота моніторингу (П):

П =  K1 · K2 · K3 · K4 ·100 %,


де:

K1 - коефіцієнт ефективності роботи Центра моніторингу і прогнозування НС МНС (щокварталу визначається експертним шляхом (Ј1));

K2 - коефіцієнт ефективності роботи регіональних центрів моніторингу і прогнозування НС територіальних органів МНС (щокварталу визначається експертним шляхом (Ј1));

K3 - відношення кількості регіональних центрів моніторингу і прогнозування НС до загальної кількості територіальних органів МНС, де вони повинні бути створені:

 

,


де:

C1 - кількість регіональних центрів моніторингу і прогнозування НС;

C2 - загальна кількість територіальних органів МНС.

K4 - відношення кількості локальних автоматизованих систем виявлення загрози виникнення НС та оповіщення населення у зонах можливого ураження до загальної кількості об'єктів підвищеної небезпеки:

 

,


де:

O1 - кількість об'єктів підвищеної небезпеки, де впроваджено локальні автоматизовані системи виявлення загрози виникнення НС;

O2 - кількість об'єктів підвищеної небезпеки, де необхідне впровадження локальних автоматизованих систем виявлення загрози виникнення НС;

б) достовірність прогнозу (Д):

 

,


де:

Nпр - кількість прогнозованих НС за звітний рік;

Nнс - кількість НС, які виникли за звітний рік.

3) Підвищення ефективності витрат на заходи щодо попередження НС.

Підвищення ефективності витрат на заходи щодо попередження НС (W) визначається співвідношенням розміру витрат на заходи щодо зниження ризику виникнення НС (попередження НС) до розміру попереджених втрат:

 


де:

S - витрати на попередження НС за звітний рік;

Z1 - економічні втрати від НС за звітний рік за умов відсутності заходів з попередження НС;

Z2 - економічні втрати від НС за звітний рік за умов реалізації заходів з попередження;

Z1 - Z2 - попереджені втрати за звітний рік.

 

Директор
Департаменту цивільного захисту

В. Квашук


Информационно-справочные системы на CD, DVD / usb-flash.
Удобный и быстрый поиск; компактность хранения; дешевле печатных сборников; актуальная редакция (с изменениями и дополнениями).
«ЗОДЧИЙ» (880 грн.)
«БУДСТАНДАРТ» (1512 грн.)

Лицензионная база строительных нормативов Украины (ДБН, ДСТУ, ГОСТ, СНИП, ВСН, НПАОП).

«НОРМАТИВ™ PRO» - строительство, охрана труда, санэпиднадзор, пожарная безопасность.

«ИНФОДИСК: ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО УКРАИНЫ», "Юрист+ЗАКОН"
«СПРАВОЧНИК ХОЗЯЙСТВЕННИКА» -сконцентрированная нормативно-правовая и разъяснительная информация (на РУССКОМ языке) по актуальным темам.
Скачайте бесплатно "ЮРИСТ+ЗАКОН" и «СПРАВОЧНИК ХОЗЯЙСТВЕННИКА». Серийный номер 6022-6463-2491-5765

"АВК-5" ( ред. 2.11.5. 4608 грн.),
"Строительные Технологии - СМЕТА v7.x UA" (от 2592 грн.)

Программный комплекс для автоматизации расчета сметной документации по одноуровневой методике ценообразования, в соответствии с требованиями ДБН Д.1.1-1-2000, на всех этапах ее формирования: инвесторская документация; договорная цена; взаиморасчеты за выполненные работы.


"M.E.Doc" - это система электронного документооборота
AutoCAD, ZWCAD - архитектура и дизайн (от 4400 грн)
1C:Предприятие: установка, настройка, обучение, сопровождение, новые отчетные формы.

"Центр компьютерных технологий" (1994 г. - 2012 г.)
e-mail: urplus@yandex.ru
(050)330-54-00, (068)201-77-62
Лицензионное программное обеспечение. Поставка, установка, настройка, обучение.

Электронная цифровая подпись. Электронная отчетность «M.E.Doc» - доступ к более 3 000 бланкам отчетов установленного образца.
Автоматическое обновление всех отчетных форм. (044)331-63-18, (050)330-54-00, (068)201-77-62