ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.05.2011 р. N 4896/Б/10-1014/1908

Про надання відповіді

Державна податкова адміністрація України розглянула Ваш лист від 13.04.2011 б/н та повідомляє таке.

До 1 січня 2011 року справляння плати за землю здійснювалося відповідно до Закону України від 3 липня 1992 року N 2535-XII "Про плату за землю", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 2535), яким визначено коло платників земельного податку, ставки податку, порядок його обчислення і сплати, а також щодо пільгового оподаткування.

Статтею 2 Закону N 2535 встановлено, що використання землі в Україні є платним.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а платниками - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, в тому числі орендарі (стаття 5 Закону N 2535-XII).

Обчислення і строки сплати земельного податку визначено главою 6 Закону N 2535.

Відповідно до статті 14 Закону N 2535 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом.

Підставою для нарахування земельного податку згідно зі статтею 13 Закону N 2535 є дані державного земельного кадастру, який відповідно до статей 193 та 204 Земельного кодексу України встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів і ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні (абзац четвертий статті 14 Закону N 2535).

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю (абзац п'ятий статті 14 Закону N 2535).

У зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України з 1 січня 2011 року відповідно до пункту 287.8 статті 287 цього Кодексу власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.