ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 29.07.2011 р. N 13818/6/15-1415

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо деяких питань оподаткування і повідомляє.

Відповідно до пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс) визначено, що до витрат подвійного призначення включаються витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, який для банківських установ доповнюється переліком, затвердженим Національним банком України.

Статтею 8 Закону України від 14.10.92 р. N 2694-XII "Про охорону праці" встановлено, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково понад встановлені норми видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Пунктом 5 Переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення яких включаються до витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. N 994, передбачено забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до встановлених норм.

Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 р. N 53, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 р. за N 446/15137, затверджено Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та засобами індивідуального захисту, норми якого поширюються на підприємства, установи, організації, для працівників яких є обов'язковим застосуванням під час трудового процесу спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Відповідно до Положення засоби індивідуального захисту видаються на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, що пов'язані із забрудненням, або таких, що виконуються в несприятливих температурних умовах, робітникам і службовцям тих професій та посад, що передбачені у відповідних виробництвах, цехах, дільницях та видах робіт Типовими галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту або відповідними галузевими нормами, що внесені на підставі типових.

Отже, витрати на забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов'язків, платник податку - юридична особа вправі врахувати при визначенні об'єкта оподаткування у складі витрат, якщо ці засоби включено до переліку спеціального одягу, що затверджено Кабінетом Міністрів України, та передбачено Типовим і галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.